КОЗАК

Їхав козак в чистім полі,

В далеку дорогу.

Знайти щастя та любові,

Щоб не будь в неволі.

По дорозі зустрічає

Бідную дівчину,

Що сидячи при дорозі,

Годує дитину.

-Здоров була чорноброва,

Щось маю питати,

Чому ранком ти пішла

Із рідної хати?

- Я їду собі козаче,

Та з рідної хати,

Із малесеньким синочком

Доленьки шукати.

-Тож будь мені чорноброва,

За сестру й дружину,

А синочок твій маленький

Буде мені сином.

Сином буде козаченька-

Сином України,

Стане справжнім козаченьком,

Рідної країни.