ПШЕНИЦЯ ТА ЖИТО

Колоситься пшениця та жито,

Квітують поля край села,

Так серцю приємно та любо,

Дивитись на рідні поля.

А поле широке синіє,

Волошками все зацвіло.

Душа моя й серце радіє,

Я ж бачить хотіла його.

Курнії дороги далекі,

Ведуть мене знов до села,

На зустріч ідуть мої рідні,

Зустріти мене край села.

Стояла у полі криниця,

Всі з неї водичку пили,

Тож висохла тая криниця

Й ніхто не підходить туди.

Стежиною йду через поле,

До рідного дому батьків.

Я в серці з любов'ю навіки

Пригорну до грудей земляків.

Галина Поліщук (Ярмульська)