Колоситься пшениця та жито,
Квітують поля край села,
Так серцю приємно та любо,
Дивитись на рідні поля.
А поле широке синіє,
Волошками все зацвіло.
Душа моя й серце радіє,
Я ж бачить хотіла його.
Курнії дороги далекі,
Ведуть мене знов до села,
На зустріч ідуть мої рідні,
Зустріти мене край села.
Стояла у полі криниця,
Всі з неї водичку пили,
Тож висохла тая криниця
Й ніхто не підходить туди.
Стежиною йду через поле,
До рідного дому батьків.
Я в серці з любов'ю навіки
Пригорну до грудей земляків.
Галина Поліщук (Ярмульська)