Ой не цвісти калиноньці

Ой не цвісти

В зеленім гаї,

Не гуляти

У ріднім краї.

Ішов козак

Не в Крим, не по сіль,

Зустрілася пригодонька

Вдовина постіль.

На білії

Головку поклав,

Забув тую дівчиноньку,

Що дома

Ой не цвіте

В зеленім гаї,

Плаче нишком

У своїм краї.

Ніхто в світі жалю

Не чув і не знав,

Тільки тая тополенька,

Де голуб сідав.

Під тією

Травиця росте,

Між травою

Барвінок цвіте.

Дівчинонька

В’януть не дає;

Щовечора

Сльозами

Високая тополенько,

Зеленій, шуми!

Цвіти, цвіти, барвіночку,

З весни до зими!

Довіку вас

Буде доглядать,

З вами тугу розважати,

Долю викликать…1867