Стихи и рассказы из категории твій

от·
Коли відлунює твій кожен
І щось таємне мариться деревам,
Ти чув сріблистий передзвін
В морозну ніч у небі кришталевім
Читать дальше

от·
Де твій читач, поете-еміґранте
Хто купить віршів наболілих том
Навіщо доторкаєшся до ран тистарого слова творчим долотом
Самотній ти — ніхто не знає хто ти
Читать дальше

от·
Чим зайнятий тепер твій меткий розум
Де він тепер у тебе блукає
Чого він бажає, чого уникає
Чи діє він впевнено, чи вагається
Читать дальше

от·
Я радо йду у твій полон,в зіниці звабливі і темні
Із човників твоїх долоньстікає сонця мед на мене
І виростає маєво густе,ростуть над нами дивні трави
І пахеш ти, як синій степ,омитий свіжими
Читать дальше

от·
Твій подих пронозить мене, наче воду у склянці, —хитається розум, вдихаються сльози в нестямці
Яка коловерть — колування зелини дрібної, —невипита смерть нахолола в напої
Життя недожите — пиття недопите з тобою
Журбою розведена раді...
Читать дальше

от·
Де єсть твій дім, твій тихий дім
Скажи, мій любий брате…”
Ударив нагло ясний грім,
Спалив мій дім, звалив мій дім,
Читать дальше