Стихи и рассказы из категории зори

от·
пізно жити - зорі вже на схилі
нових звершень не чекайте, люди
йдіть додому, хвастайте Всевишніх
не чекайте на мою промову
"Всі ви смертні!", як господь говорить

Читать дальше

от·
Рассыпав питерские зори,
Где горизонт ещё не спит.
Нева в причудливом узоре
Волной не бьётся о гранит.
Читать дальше

от·
Закони “біосу” однакові для всіх:народження, страждання, смерть
Що лишиться по мені: попіл слів моїх,що лишиться по нас: з кісток трава зросте
Лисиці, леви, ластівки і люди,зеленої зорі черва і листяматерії законам піддані незмінним,як н...
Читать дальше

от·
Небо, страждаючи, зорі народить,
Муками струсів наповниться Вічність
Мудре страждання
Наших незрілих думок пересічність
Читать дальше

от·
Там де зорі блукають парами, П'янко плутаючи небеса. Я знайду тебе, по-між хмарами, Там де ніжність панує й краса.
Там де сонце в прохолоді купається У лісах, будеш Мавкою ти. Все одно не втечеш й не сховаєшся, Я зумію, тебе всюди знайти..
Читать дальше

от·
Жили девчонки, не зная войны.
Гуляли с парнями, любимыми.
И рощи шумели и травы росли,
И зори у них были тихими.
Мечтали девчонки, как будут они,

Читать дальше

от·
Койт встает на закате, зовет Эммарику;
А леса между ними завалены снегом;
Старый Сивер приподнял холодную пику
И летит на оленях – белесом и пегом
Читать дальше

от·
Ясный день мне предвещают зори
Иль к ненастью расстилают дым, —
Русь моя, и в радости и в горе
Верю я, что рос, тобой храним
Читать дальше

от·
Белее зори, воздух реже,
Красней и золотей листва

Сквозь почерневших веток — реже
Читать дальше

от·
Вновь зори как мимозы стали,
Их золото я полюбил…
По раскаленной глыбе стали
Ритмично молот бил и бил
Читать дальше

от·
Вы — зори, зори
Ясно огневые,
Как старое, кровавое вино, —
Пусть за плечами нити роковые
Читать дальше