під - Popular Poems and stories from category

У місті панує велика тривога
Туманом окутала вража облога,
І голод грозиться страшною рукою,
Від шпигів ворожих немає спокою

Ой сяду я під хатою,
На улицю гляну,
Як-то тії
Без своєї Ганни,

На горі під лісом — біла хатка
Біла дівчина виходить, біла цятка
Над горою вдень шовкове
Як воно, шовкова в грудях туга)

Під Київ старий незглибимая
Прийшла непомітно степами
І тисячі в воду запалених
Поділ перекинув стовпами

А може, це не так уже й важливо,
Щоб завжди був відкритий
І вільні перевали, вільні зливи,
І в небі шелестіння вільних крил;

Серпень ліг під кущем смородини,
Шепотів: дозрівай, будь ласка,
З неї вийшла на берег
З голубими зубами Настка

Сіллю снігів осіда каламуть піднебесна,зменшилась в зрості постать самотня в степу
Ворон крилом прагне білість снігів перекреслить,чорно маха — обтина за стропою
Слуху торкається чистий дзвінок кришталевий:звідки ці звуки течуть, як вода...

Хто косить під осінь отави,
Осінні трави без роси,
Той не жалкує минулої
Ні полинялої краси

Не згасайте, ясні зори,
Не вій, вітре, зниз Дністра,
Не темнійте, красні звори,
Днесь,

Мохнатий, мохнатий, патлатий,курлапий та клишавий та чеверногийвилукуваті підігнув під себе ногий більмом споглядає на сонячну лату
Брудний, космогрудий, від бруду руді підняв груди
Беззуба щока, спорохнявіле ясно
О, сонце всім світ...

Як місяць ти висиш у небі ночі,
Вітри тебе тримають, мій жасмине,
І тільце крапа дощиком любовним
Тому словами я сплітаю

1
Не треба ні паризьких бруків,
Ні Праги вулиць прастарих:
Все сняться матернії руки,