Віз Чумацький на чорному небіще ніколи не був так близько:небосхилу зазорене чудо —чорна маґія вічних зір.
Нерозгадану загадку простіру віконця оправив рамуі маґнітом у небо тягненепокірної думки літ.
Антуан де
Екзюперіу нічному польоті зі мною.
Тридцять п’ять тисяч стіп удолиніконтинент, наче чорне море,що на ньому лиш де-не-де світятьострови електричних міст.
Тягне вниз притягання планети,в атмосфери полоні — тіло,і нитками невидних вібраціймоє серце тримає земля.
Антуан де
Екзюперіу нічному польоті зі мною.1981
